Стан посівів озимих культур в Харківській області на 18 березня 2021 року

 Науковцями Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН під керівництвом доктора сільськогосподарських наук Рябчун Наталії Іванівни проведено обстеження рослин з посівів озимих культур. Встановлено, що станом на 18 березня 2021 р. корені, а в розкущених рослинах – коренева система, вузли кущення та тканини району точки росту у озимої пшениці рекомендованих до вирощування сортів сильних пошкоджень не зазнали. Виживання рослин досить високе – від 91-98% живих рослин на добре розвинених посівах до 78-89 % на полях зі слаборозвиненими рослинами.

 Відростання слаборозвинених рослин в монолітах проходить повільно, що може бути обумовлено зниженням вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння через нестійкий термічний режим зимового періоду та вимиванням поживних елементів, зокрема азоту, з кореневмісного шару ґрунту. Станом на середину березня у вузлах кущення розвинених рослин сортів пшениці озимої вітчизняної селекції Досконала, Богдана, Привітна, Подолянка, Запашна, Приваблива, Гайок міститься 23,5-27,6% розчинних вуглеводів. У слаборозвинених рослинах вітчизняних сортів їх вміст становить 12,7-19,1%. Таким посівам особливо необхідне стартове живлення для активного укорінення та формування фотосинтетичного апарату рослин. Краще відростають посіви після парових попередників та гороху на зрошенні (кількість вуглеводів – до 27,6%, виживаність – до 96-98%), дещо слабше - після соняшнику, кукурудзи та стерньових (вміст вуглеводів – до 12,7-20,2%, виживаність – до 89-95%). Серед обстежених площ ячменю озимого на слаборозвинутих посівах, виживання рослин складає 37-70%. Інтенсивність відростання живих пагонів та коренів низька, особливо у рослин сортів іноземної селекції.

 Таким чином, на сьогодні посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному та доброму стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин та недостатній їх розвиток з осені, особливу увагу слід приділити своєчасному внесенню азотних добрив. При цьому, в першу чергу азотне підживлення слід проводити розкидним способом у дозі 40-50 кг д.р./га на слаборозвинених та зріджених посівах для покращення регенерації рослин, розвитку кореневої системи, пагонів кущіння та інтенсивного наростання фотосинтезуючої листової поверхні