ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМЕНІ В.Я. ЮР’ЄВА
Національної академії аграрних наук України

Лабораторія селекції та генетики тритикале

Історія підрозділу:

Дослідження з селекції озимих культур в лабораторії генетики (з 1974 року – відділ селекції тритикале, з 2003 року – лабораторія селекції і генетики озимого тритикале та лабораторія селекції ярого тритикале, з 2019 року – лабораторія селекції та генетики тритикале) були розпочаті з 1950 року під керівництвом доктора с.-г. наук, професора Андрія Фроловича Шулиндіна

До 1983 року дослідження виконувались під керівництвом доктора с.-г. наук, професора А.Ф. Шулиндіна. Основна увага приділялася розробці теоретичних основ селекції і створенню нових сільськогосподарських культур озимої твердої пшениці і тритикале. На основі сортів озимої твердої пшениці Харківська 1; Харківська 909 в СРСР і Україні було створено найкращі сорти тритикале озимого. За участю озимої твердої пшениці отримані октоплоїдні та гексаплоїдні пшенично-житні амфідиплоїди та проведено їх селекційне і цитологічне вивчення. З 1970 року для удосконалення тритикале активно застосовується «біологічний» метод синтезу ліній і сортів нової культури, що дозволило відносно швидко створювати цінні форми без використання колхіцину.

З 1975 року розпочалися роботи по створенню нових форм ярих тритикале в трьох напрямах. Перший міжлінійна гібридизація кращих зарубіжних зразків з Мексики, Канади, США та інших країн (розробляв В.І. Шатохін). Другий напрям – гібридизація ярих тритикале з м’якою пшеницею (виконувала О.Г. Сорока). Третій напрям – створення нових ліній методом складних міжродових схрещувань м’якої пшениці з житом і кращими зарубіжними лініями тритикале (здійснював В.К. Рябчун). Широка робота за третім напрямом з залучення нових форм м’якої пшениці, ярого та озимого жита, створених в лабораторії та інтродукованих ліній тритикале дала змогу одержати якісно новий селекційний матеріал, сформувати ознакову колекцію, обгрунтувати і розгорнути селекційну програму, створити та зареєструвати сорти, налагодити виробництво насіння.

До 1983 року дослідження зі створення принципово нових сортів тритикале озимого виконувались під керівництвом доктора с.-г. наук, професора А.Ф. Шулиндіна, до 1996 року – кандидата біологічних наук Г.С. Горбаня, з 1996 року по цей час – кандидата с.-г. наук Г.В. Щипака.

       

Співробітники підрозділу:
Напрями роботи:

Селекція сортів тритикале озимого типу розвитку і дворучок для осіннього посіву. У лабораторії методами міжродової, міжвидової і внутрішньовидової гібридизації створюють зернові, зерноукісні і укісні сорти і лінії тритикале.

Розробка методів селекції тритикале ярого на підвищення потенціалу урожайності та адаптивності, створення сортів тритикале ярого з підвищеною стабільністю врожайності, хорошими хлібопекарськими та змішувальними властивостями.

Посухостійкість сортів є одним з найбільш вагомих факторів, які впливають на урожайність тритикале ярого в Україні, тому удосконалення методів селекції на підвищення адаптивності, виділення цінних донорів посухостійкості та створення на їх основі нових сортів є основним напрямком селекційної роботи з тритикале ярим в ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН. Впровадження у виробництво нових, більш посухостійких сортів дозволить зменшити ризик недоборів урожаю, пов’язаний з частими посухами та стабілізує виробництво зерна.

Одним із напрямів наукової діяльності лабораторії є оцінка урожайності перспективних сортів і ліній тритикале за пізніх осінніх строків сівби, створення нових зимуючих ліній тритикале з високою урожайністю зерна та адаптивністю.

Основні завдання селекції тритикале:

підвищення урожайності (продуктивності колоса, густоти стеблестою); стійкість до абіотичних факторів (зимостійкість, морозостійкість, весняні заморозки, посуха, вилягання, проростання зерна); стійкість до біотичних факторів (листові, колосові і кореневі хвороби, скритостеблові шкідники, пильщик хлібний, хлібні жуки, клоп-черепашка); покращення якості зерна (біохімічний склад зерна, хлібопекарські властивості); підвищення технологічності вирощування.

          

 

Основні наукові розробки:

У результаті селекційної роботи створено 25 сортів тритикале ярого, 14 з яких занесено до Державного реєстру сортів рослин України. У лабораторії в 1986 році було створено перший зерновий сорт тритикале ярого Харківський 41 (Прогрес 1), а в 1991 році сорт Аіст харківський (перший зареєстрований сорт тритикале ярого), який з 1995 року протягом двох десятиліть був національним стандартом в Україні. Нові сорти тритикале ярого (Дар хліба харківський (2015 р.), Боривітер харківський (2015 р.), Гусар харківський (2016 р.), Воля харківська (2017 р.), Зліт харківський (2018 р.), Булат харківський (2019 р.), Достаток харківський (2020 р.), Скарб харківський (2020 р.) та озимого Підзимок харківський (2021 р.) мають високі показники господарської цінності. Вони поєднують високий рівень урожайності (потенціал до 9 т/га) з його стабільністю при вирощуванні у різних за умовами роках. Сорти мають хороші хлібопекарські та змішувальні властивості. Підвищена стійкість (7–9 балів) сортів до сажкових хвороб, борошнистої роси, толерантність до бурої листкової та жовтої іржі, септоріозу та плямистості листя, кореневих гнилей дозволяє вирощувати їх без застосування фунгіцидів. Витривалість та менше пошкодження скритостебловими шкідниками, клопами-шкідливими черепашками, жуками-кузьками дозволяє повністю виключити з технологічного процесу обробки інсектицидами

Сорти УКРО (2000 р.), Хлібодар харківський (2013 р.) та Сонцедар харківський (2016 р.) зареєстровано в Росії. Сорти Кріпость харківська та Опора харківська проходять кваліфікаційну експертизу в Україні, сорт УКАЗ – у Казахстані.

В 1976 році в СРСР зареєстровано перший озимий сорт тритикале укісного призначення Амфідиплоїд 1, в 1979 році – перший зерновий сорт Амфідиплоїд 206. У лабораторії також був виведений і зареєстрований перший напівкарликовий сорт тритикале озимого Амфідиплоїд 60. На даний час виведено і зареєстровано зернові сорти тритикале озимого кормового і технічного призначення (Амфідиплоїд 256, Харроза, Ратне, Гарне, Донець, Павлодарський та ін.) з потенційною врожайністю понад 10 т/га. Найбільш вагоме досягнення – створення озимих зернових сортів тритикале з високими хлібопекарськими властивостями – Раритет, Амос, Маркіян, Ніканор, Тимофій, які забезпечують об’єм хліба при його виготовленні без поліпшувачів понад 550 мл із загальною хлібопекарською оцінкою 9 балів. Високими хлібопекарськими властивостями і потенційною врожайністю зерна понад 11 т/га при осінньому посіві вирізняється сорт тритикале дворучка Ярослава.

На кваліфікаційну експертизу передано три сорти тритикале озимого, у т.ч. в 2020 р. – сорт тритикале універсального призначення Новатор (ХАД 86). Всього до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесено 18 сортів тритикале, два сорти пшениці м’якої озимої (Поверна, Москаль) і два сорти пшениці твердої озимої (Шулиндінка, Приазовская) з врожайністю високоякісного зерна понад 9 т/га. В 2020 р. зареєстровано сорти тритикале Леонтій, Єлань та Олександра.

В Україні сорти тритикале селекції ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН вирощуються у Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Житомирській, Вінницькій, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

Пропозиції установам /сільськогосподарським підприємствам щодо наукового супроводу /пропозиції

Рекомендуємо вирощувати зареєстровані сорти тритикале озимого, ярого та сорти-дворучки для отримання цінної сировини для хлібопекарської, кондитерської, спиртової та комбікормової промисловості, та укісні сорти – для кормо виробництва (на зелений корм). Тритикале розширює можливості одержання чистої продукції і стабілізує ринок екологічно безпечного виробництва продовольчого зерна.

                                                 

Основні наукові публікації:
  • Щипак Г.В. Селекція сортів озимої твердої пшениці і тритикале з підвищеними адаптивними і урожайними властивостями. Селекція польових культур: Збірник наукових праць. Х., 2008. С. 42–88.
  • Рябчун В. К., Капустіна Т.Б., Мельник В.С., Щеченко О.Є., Чернобай С.В. Селекція тритикале ярого на підвищення адаптивності та урожайності. Х., 2015. 52 с.
  • Рябчун В. К., Капустіна Т.Б., Мельник В.С., Чернобай С.В., Щеченко О.Є. Підвищення адаптивності тритикале ярого селекційним шляхом. Створення посухостійких сортів // Розділ у кн.: Основи управління продукційним процесом польових культур. Монографія. Під ред. В. В. Кириченка. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. Х., 2016. С. 278–313.
  • Рябчун В. К., Капустіна Т. Б., Мельник В. С., Щеченко О. Є. Урожайність тритикале ярого та її стабільність залежно від генотипу та умов середовища. Сортовивчення, 2016. №1 (33). С. 37–44.
  • ЩипакГ.В., Святченко С.І., Щипак В.Г., Плакса В.М., Радік А.О. Селекційна оцінка сортів і ліній озимої твердої пшениці в контрастних умовах вирощування. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2016. Вип. 20. С. 180–202.
  • Рябчун В. К., Мельник В.С., Капустіна Т.Б., Чернобай С.В., Щеченко О.Є. Адаптивні властивості сортів тритикале ярого в умовах Східного Лісостепу України. Агробіологія, 2017. № 1. Біла Церква, 2017. С. 57–61.
  • Рябчун В. К., Чернобай С.В., Капустіна Т.Б., Мельник В.С. Тритикале як цінна харчова культура. Хлібний та кондитерський бізнес. 2017. № 10, грудень. С. 32–34.
  • ЩипакГ.В., Матвієць В.Г., Рябчун Н.І., Щипак В.Г. Результати селекції гексаплоїдних тритикале на зимостійкість. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13. № 1. С. 43–54.
  • Чернобай С. В., Рябчун В.К., Мельник В.С., Капустіна Т.Б., Щеченко О.Є. Історія розвитку наукових досліджень та досягнення лабораторії селекції тритикале ярого. Розділ у книзі «Теоретичні дослідження та практичні досягнення Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН : історія та сьогодення (1908–2018 рр.)» / В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, Л. Н. Кобизєва, В. К. Рябчун; за ред. доктора с.-г. наук, професора, академіка НААН В. В. Кириченка. НААН, Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН. Х., ФОП Бровін О. В., 2018. С. 359–401.
  • ЩипакГ.В. Тритикале і пшениця: селекція на адаптивність, урожайність, якість: монографія (наукове видання). НААН України, Волинська державна с.-г. дослідна станція Інституту картоплярства НААН, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. К., 2019. 480 с.: рис. 84; табл. 139. Бібіліогр.: 490 найменувань.
  • Чернобай С.В. Рябчун В.К., Капустіна Т.Б., Мельник В.С., Щеченко О.Є. Тритикале для пізньоосінньої сівби. Корми і кормовиробництво. Вінниця, 2019. Вип. 88. С. 44–49.
  • Shchipak G.V., Hegarty J.M., Shchipak G.V., Nichiporuk Ye.А. The final frontier: development of triticale with enhanced bread making performance. 10th International Triticale Symposium Itinerary & Abstracts Lethbridge, AB July 15-18, 2019. 27 p.

 

                    

Контакти підрозділу:

Контакти лабораторії:

Тел.: +38(099)640-52-18 Чернобай С.В. (тритикале яре)

e-mail: chernobai257@gmail.com

Тел.: +38(067)546-08-58 Рябчун В.К. (тритикале яре)

e-mail: ncpgru@gmail.com

Тел.: +38(063)476-31-07 Щипак Г.В. (тритикале озиме та дворучки)

e-mail: evpatiypetrov@gmail.com