ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМЕНІ В.Я. ЮР’ЄВА
Національної академії аграрних наук України

Лабораторія селекції проса

Історія підрозділу:

Планова селекційна робота з просом на колишній Харківській дослідній  станції  почалася з 1912 року професором П. В. Будріним і продовжувалась до 1929 року, а згодом здійснювалась різними фахівцями (Гельмер О.Ф., Чернишова А.В., Невструєва Р.І., Левченко Л.П.) з перервами з 1934 по 1935 рр. та з 1939 по 1941 рр.  З 1944 по 1972 р.р. селекція проса проводилася під керівництвом кандидата с.-г. наук  Зінаїди Степанівни Чернявської, з 1972 по 2001 р.р. –  доктора с.-г. наук,  профессора Станіслава Івановича Константинова, з 2001 року і по теперішній час кандидата с.-г. наук  Світлани Миколаївни Горбачової.

Уже в 1945 році на Харківській селекційній станції вивчалися 600 зразків світової колекції ВІР,  а через рік більше 1000 зразків з 16 країн світу досліджувалися з комплексу ознак. Довгий час основними методами селекції проса залишалися індивідуальний та повторний масовий добір з районованих сортів. Згодом через спостереження часткового перехресного запилення проса під час цвітіння почали використовувати природну гібридизацію для одержання нових форм проса. Для одержання природних гібридів материнський сорт  обсівався сумішшю батьківських сортів – запилювачів. Так було створено сорти Харківське 2 та Харківське 25. З 1961 року в інституті почали застосовувати ручну кастрацію квіток проса  пінцетом, через рік термічну кастрацію за допомогою універсального польового термостату, а з 1967 року кастрацію квіток проса проводили водяним способом Яшовського І.В. Штучна гібридизація стала одним з основних методів для одержання нового вихідного матеріалу та на його основі за 1961-1975 роки створено такі сорти, як Харківське 65,  Харківське  86,  Харківське  72.

З 70–х років ХХ сторіччя для одержання нового вихідного матеріалу широко застосовується метод експериментального (хімічного і фізичного) мутагенезу, та вперше у нашій державі  цим методом Константиновим С.І.із співавторами було створено сорт Харківське 57, районований в Україні і в Росії, віднесений до цінних сортів за якістю, рекомендований для вирощування за інтенсивними технологіями. З використанням методу експериментального мутагенезу створено сорти проса: Харківське 57 (в Україні і Росії з 1987 р.), Чегет (в Росії з 1993 р.), Харківське 31 (в Україні з 1996 р.), Кормове 89 (в Казахстані з 1993 р.), Слобожанське (в Україні з 2001 р.), Константинівське (в Україні з 2006 р.), Козацьке (в Україні з 2011 р.).

Методи гібридизації з цілеспрямованим підбором батьківських компонентів в поєднанні з хімічним мутагенезом доводять свою ефективність  при створенні конкурентоспроможних сортів проса, рекомендованих для вирощування в агрокліматичних зонах України.

Співробітники підрозділу:
  • Завідувач лабораторії
    Завідувач лабораторії

    Горбачова Світлана Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

  • Колектив лабораторії
    Колектив лабораторії

Напрями роботи:

     Основним напрямом діяльності лабораторії селекції проса є створення та впровадження у виробництво нових сортів зернового, кормового, технічного напрямів використання з підвищеною врожайністю, високими показниками якості зерна та крупи, із  стійкістю до хвороб та шкідників, до вилягання та осипання зерна,  адаптованих до умов вирощування в різних агрокліматичних зонах.

  • Створення високоврожайних сортів
  • Селекція на посухостійкість, холодостійкість
  • Селекція на стійкість до збудників хвороб та шкідників
  • Створення сортів з високими технологічними, біохімічними та споживчими якостями зерна та крупи
  • Селекція сортів кормового напряму використання
  • Створення сортів з поліпшеною якістю крохмалю(амілопектинового типу)
  • Створення скоростиглих сортів для післяукісних та післяжнивних посівів

                   

Основні наукові розробки:

Селекційна робота з просом ведеться понад  110 років. За цей період районовано 16 сортів проса, при цьому 11 з них створено за 1930–1996 рр., а вже у ХХІ сторіччі за 19 років до поширення в Україні рекомендовано 9 нових селекційних розробок, що свідчить про результативність цілеспрямованої роботи селекціонерів по цій культурі. На 2020 рік до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні внесено сорти проса:

Слобожанське (у Реєстрі сортів рослин України з 2001 року). Рекомендовані зони вирощування: Лісостеп і Полісся. Сорт з відмінними якостями крупи, характеризується підвищеним вмістом каротиноїдів (4,5-5,8 мг/кг), що представляє його певну цінність відносно харчових та лікарських властивостей. Сорт відрізняється високою потенціальною врожайністю (6,0-6,5 т/га). За роки державного сортовипробування перевищив національні стандарти у Лісостепу на 0,22-0,85 т/га, у зоні Полісся – на 0,18–0,56 т/га.

Константинівське (у Реєстрі сортів рослин України з 2001 року) Рекомендована зона вирощування: Степ. Середньоранній посухостійкий сорт. Придатний до вирощування у післяжнивних та післяукісних посівах, що є додатковим резервом для збільшення виробництва зерна.  Потенційна врожайність сорту 4,5-5,0 т/га, у післяжнивних та післяукісних посівах від 1,5 до 2,0 т/га.

Вітрило (у Реєстрі сортів рослин України з 2008 року). Рекомендована зона вирощування: Степ. Сорт поєднує в генотипі ознаки високої врожайності з стійкістю до поширених рас сажки. Гарантована прибавка урожаю 0,26 т/га. Стійкий до вилягання. Сорт відрізняється підвищеною посухостійкістю, підвищеним вмістом білка  - 14,8 %.

Козацьке (у Реєстрі сортів рослин України з 2010 року)Рекомендовані зони  вирощування: Степ, Лісостеп, Полісся. Стійкий до поширених на Україні рас сажки. Сорт з високими технологічними показниками зерна та крупи. Відрізняється високою урожайністю. Гарантована прибавка урожаю на сортодільницях України – від 0,18 до 0,6 т/га. Максимальна врожайність - 6,2 т/га.

Сонечко слобідське (у Реєстрі сортів рослин України з 2016 року). Рекомендована зона вирощування: Степ. Середньостиглий. врожайний (перевищення над стандартом складає від 0,3 до 0,45 т/га), з високою стійкістю до несприятливих умов вирощування, з високими технологічними показниками. Сорт стійкий до вилягання та осипання зерна.

Незалежне (у Реєстрі сортів рослин України з 2017 року).  Рекомендована зона вирощування: Степ, Полісся. Високоврожайний сорт з високою якістю зерна і крупи, стійкий до поширених в Україні рас сажки, адаптований для вирощування в усіх зонах. Для сорту характерні стабільно висока урожайність,високий вихід крупи.

Богатирське (у Реєстрі сортів рослин України з 2017 року).  Рекомендована зона вирощування: Степ. Сорт зерно-кормового напряму використання з високими біохімічними показниками якості зерна, сіна та зеленої маси. Характеризується підвищеним вмістом білка в зерні 13,4 % та вмістом сирого протеїну в зеленій масі 11,0 %. Маса 1000 насінин складає 9,8 г.

Особливе (у Реєстрі сортів рослин України з 2019 року).  Рекомендовані зони  вирощування: Степ, Лісостеп, Полісся.   Високоврожайний середньостиглий сорт з високим рівнем біохімічних ознак якості: підвищений вміст білка, каротиноїдів, крохмаль амілопектинового типу,тому має перевагу у використанні на технічні, продовольчі, лікарські цілі та при виробництві біопалива.

Альтернативне (у Реєстрі сортів рослин України з 2019 року).  Рекомендовані зони  вирощування: Степ, Лісостеп, Полісся. Сорт пізньостиглий, високорослий,  придатний для використання на кормові цілі. Стійкий до поширених в Україні рас сажки. Містить крохмаль амілопектинового типу,тому має перевагу у використанні на технічні, продовольчі, лікарські цілі та при виробництві біопалива.

Пропозиції установам /сільськогосподарським підприємствам щодо наукового супроводу /пропозиції

Основні фактори підвищення рентабельностівирощування проса:

  • впровадження у виробництво сортів проса із стабільно високим рівнем врожайності і показниками якості зерна та крупи, адаптованих до різних умов вирощування
  • дотримання сучасних технологій вирощування

Щодо перспективних напрямів залучення інвестицій для розвитку виробництва, слід вказати на:

  • використання відходів (лузги, соломи) як біопалива;
  • створення і впровадження тонкоплівчастих сортів у виробництво з метою використання у комбікормах для вирощування курчат;
  • використання проса для зростання валових зборів зерна з кожного гектару посівів за рахунок післяукісних та післяжнивних посівів;
  • використання проса для потреб хлібопечення та кондитерської промисловості.
  • використання проса у фармацевтичній промисловості;
  • використання просяної мучки з метою одержання масла для технічних цілей та добування біологічно активних речовин для мікробіологічної промисловості.        

                  

Основні наукові публікації:
  • Горбачова С. М., Григоращенко Л. В.  Просо. Основи селекції польових культур на стійкість до шкідливих організмів: навчальний посібник, за  ред.  В. В. Кириченка та В.П. Петренкової. НААН, Ін-т рослинництва ім.  В. Я. Юр´єва, 2012.   С.197-207
  • Kobyzeva L.N.,Gorbacheva S.N. Formation of National Collection and Millet Breeding in Ukraine. Advances in Broomcorn Millet Research. Proceedings of the 1st International Symposium on Broomcorn Millet. – Northwest A@F University Press, 2012.  P. 67-75.
  • Горбачова С. М., Горлачова О.В. Наукові основи підвищення стабільності агроценозів проса в умовах змін клімату. Основи управління продукційним процесом польових культур.: Монографія під редакцією академіка В.В. Кириченка.  Харків. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН, 2016.
  • Горбачова С. М., Горлачова О.В. Історія досліджень, становлення і діяльність лабораторії селекції проса Теоретичні дослідження та практичні досягнення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН: історія та сьогодення (1908–2018 рр.) / Наукове видання за редакцією доктора с.–г. наук, професора, академіка НААН В. В. Кириченка.– НААН, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. – Харків, 2018. С. 471–482
  • Бірюкова О.В., Кобизєва Л. Н., Горбачова С. М. Вихідний матеріал для створення сортів проса кормового напряму використання. Наукові доповіді НУБіП України № 1 (71), 2018
  • F. Kaminskyi, A.M. Prodanyk, O.V. Samborska, O.V. Gorlachova, S.N. Gorbachova Smut resistance in millet (Panicum miliaceumL.) genotypes and control of this disease in Ukraine/ Agric. Sci. Res. J.,  February 2020; 10 (2) pp.31 – 37 ISSN-L: 2026-6073
Контакти підрозділу:

61060, м. Харків, пр. Московський, 142,

Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН

Горбачова С.М., завідувач лабораторії

тел. +38(0572)900-264; +38(097)254-28-90

e-mail:gorbachovasvetlana1960@gmail.com

Горлачова О.В. старший науковий співробітник

тел. +38(0572)900-264; +38(066)438-48-04