ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМЕНІ В.Я. ЮР’ЄВА
Національної академії аграрних наук України

«Стан посівів озимих культур у Харківській області на початок весняних польових робіт 2021»

4 березня 2021 року на базі лабораторії селекції та фізіології пшениці було проведено міжлабораторний семінар Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН за участю агрономів агроформувань Харківської області на тему «Стан посівів озимих культур у Харківській області на початок весняних польових робіт 2021 р.». У роботі семінару прийняли участь наукові співробітники лабораторії селекції та фізіології пшениці, відділу рослинництва та сортовивчення, лабораторії зернових культур НЦГРРУ, лабораторії селекції та генетики жита озимого.

Головний науковий співробітник лабораторії, доктор с.-г. наук Н.І. Рябчун у своїй доповіді навела дані про погодні умови осінньо-зимового періоду і їх вплив на стан перезимівлі озимих культур. Доповідач зазначила, що після значних коливань температури повітря в другій половині лютого (максимальна температура повітря підвищувалася в північній частині області до плюс 4 – 6°С, у південній до плюс 8 – 11°С, а мінімальна знижувалася до - 17 – 23°С, на поверхні снігу до  - 20 – 24°С) на окремих полях області відмічалися ушкодження низькими  температурами листків озимих культур. Глибина промерзання ґрунту на 24 лютого коливалася від 27 – 32 см до 45 – 60 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці (3 см) у самі холодні ночі знижувалася до - 5 – 10°С, що вище за критичну температуру вимерзання, яка становила для сортів, рекомендованих для вирощування в області мінус 14,0 – 16,0°С.

Для встановлення життєздатності посівів та визначення вмісту розчинних вуглеводів було проведено обстеження та відібрано моноліти  з полів області за різними попередниками, сортами та різним ступенем розвитку.

Результати проведених аналізів та спостережень свідчать, що переважна кількість полів озимих зернових культур в області (близько 85-91% усіх проаналізованих зразків) представлена слаборозкущеними або нерозкущеними посівами, надземна частина яких має пошкодження низькими температурами, а саме 10-20% листків приблизно на третину листової пластинки. Проте, наразі, корені, а в розкущених рослинах – коренева система, вузли кущення та тканини району точки росту сильних пошкоджень не зазнали.  Виживання рослин досить високе – від 91-98% живих рослин на добре розвинених посівах до 86-89% – на слаборозвинених посівах.

Відростання таких рослин в монолітах проходить повільно, що може бути обумовлено зниженням вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущіння через нестійкий термічний режим зимового періоду та вимиванням поживних елементів, зокрема азоту, з кореневмісного шару ґрунту.  На цей час у вузлах кущення розвинених рослин сортів пшениці озимої вітчизняної селекції Досконала, Богдана, Подолянка, Запашна, Фермерка, Гармоніка міститься 26,5-31,0 % розчинних вуглеводів,  а у сортів Леммі, Центуріон (Німеччина) – 12,2-15,9%. У слаборозвинених рослинах вітчизняних сортів їх вміст становить 18,9-20,5%. Таким посівам особливо необхідне стартове живлення для активного укорінення та формування фотосинтетичного апарату рослин.

Кращий вигляд мають посіви після парових попередників та гороху на зрошенні (кількість вуглеводів – до 31%, виживаність – до 96-98%), дещо слабше відростають рослини після соняшнику, кукурудзи та стерньових попередників (кількість вуглеводів – до 24-27 %, виживаність – до 89-95 %).

Керівник відділу рослинництва та сортовивчення доктор с.-г. наук Попов С.І. наголосив на важливості своєчасного забезпечення рослин озимих культур мінеральним живленням, оскільки кореневмісний шар ґрунту, через вимивання азотовмісних сполук, збіднений на поживні речовини.

Кандидат с.-г. наук Усова З.В. підкреслила важливість підбору для вирощування сортів озимої пшениці, адаптованих до кліматичних умов нашого регіону, зокрема селектованих в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН: Фермерка, Запашна, Здобна, Гармоніка, Краса ланів та новинок –  Принада, Метелиця харківська, Гайок, Вигадка. Керівник Центру генетичних ресурсів України Рябчун В.В. та завідувач лабораторії зернових культур НЦГРРУ кандидат с.-г. наук Ярош А.В. звернули увагу на необхідність зваженого підходу за впровадження у виробництво сортів іноземного походження та попередньо вивчати їх стійкість до несприятливих умов зимового та весняно-літнього періодів.

Завідувач лабораторії селекції та генетики жита озимого доктор с.-г. наук Єгоров Д.К. охарактеризував нові сорти та гібриди озимого жита Інституту рослинництва і підкреслив їх високу морозостійкість та врожайність.

У обговоренні прийняли участь: кандидат біологічних наук Суворова К.Ю., аспірантка Рєзнік А.М., наукові співробітники Шелякін В.О., Глубокий О.М., Жижка Н. та агрономи агрофірм «Подолівська» та «Барвінківська» Барвінківського району Харківської області.

За результатами огляду відрощених монолітів та інформації щодо вмісту цукрів у вузлах кущіння на кінець зимівлі учасники семінару дійшли висновку, що на сьогодні посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному та доброму стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин та недостатній їх розвиток з осені, особливу увагу слід приділити своєчасному внесенню азотних добрив. При цьому в першу чергу азотне підживлення слід проводити розкидним способом у дозі 40–50 кг д.р./га на слаборозвинених та зріджених посівах для покращення регенерації рослин, розвитку кореневої системи, пагонів кущіння та більш швидкого наростання листової поверхні. Рекомендовано для отримання стабільних високих врожаїв вирощувати в господарствах області переважно сорти, адаптовані до умов регіону та розширити посіви озимого жита.