Семінар «Хід перезимівлі посівів озимих зернових культур у Харківській області в 2025 році»
19 лютого 2025 року, за головування в.о. директора інституту Леонова О.Ю., на базі лабораторії фізіології та біохімії рослин було проведено науково-практичний семінар Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН на тему «Хід перезимівлі посівів озимих зернових культур у Харківській області в 2025 році». У роботі семінару прийняли участь начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Федишина О.С., наукові співробітники лабораторії селекції пшениці, відділу рослинництва та сортовивчення, лабораторії насінництва та насіннєзнавства, лабораторії селекції та генетики тритикале, лабораторії селекції та генетики жита озимого, лабораторії імунітету, біотехнології та якості, НЦГРРУ.
Головний науковий співробітник лабораторії фізіології та біохімії рослин, доктор с.-г. наук Рябчун Н.І. у своїй доповіді узагальнила дані про погодні умови осінньо-зимового періоду та їх вплив на стан перезимівлі озимих культур. Вона відмітила, що передпосівний та посівний періоди озимих зернових культур під урожай 2025 року на Харківщині проходили в надзвичайно складних умовах як через військову агресію рф, так і посушливі погодні умови літньо-осіннього періоду 2024 р. Через високі температури повітря та стійкий дефіцит опадів, за даними Харківського РЦГМ, сумарна кількість їх по області склала лише 15–44% норми, крім південно-західних районів області, спостерігалось дуже низьке зволоження ґрунту під озимою пшеницею та на зябу незалежно від попередників, тому на більшій території області відмічалась ґрунтова посуха. Сприятливий температурний режим та опади в листопаді забезпечили в подальшому слабку вегетацію озимих культур впродовж зимових місяців. Загартування рослин озимих культур загалом було нижчим, ніж в середньо статистичні зими у північно-східному регіоні України. Критична температура вимерзання сортів озимої пшениці, рекомендованих для вирощування в області, була на рівні мінус 15,5 оС - 16,0 оС, для менш морозостійких сортів зарубіжного походження – мінус 14,0 оС -15,0 оС; для ячменю озимого та пшениці твердої озимої мінус 11,5 оС - 12,5 оС; для жита і тритикале озимих від мінус 16,5 оС до 18,0 оС.
Про це ж свідчить й значно нижчий рівень вмісту розчинних вуглеводів у вузлах кущення озимих культур на початок лютого 2025 р.: від 17,0 % до 29,1 % на суху масу, залежно від генетичних особливостей культури та сорту. Однак, мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) була 2 – 6° морозу, що значно вище за критичну температуру вимерзання.
Для встановлення життєздатності посівів та визначення вмісту розчинних вуглеводів було проведено обстеження полів області за різними попередниками, сортами та різним ступенем розвитку. Наразі, відрощування проб рослин свідчать, що на поточний час життєздатність посівів озимих культур досить висока, складає 89-95 % живих пагонів, однак кінцевий результат перезимівлі буде залежати від генетичних особливостей сортів та подальших погодних умов кінця зимового – початку весняного періодів.
Однак, за будь-яких умов посівам озимих культур особливо необхідне стартове підживлення азотом для активного формування вторинної кореневої системи та розвитку фотосинтетичного апарату рослин.
Начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Федишина О.С. навела інформацію про площі посіву озимих культур: усього по області під урожай 2025 р. було засіяно озимими зерновими культурами 355,6 тис. га, з них: озимою пшеницею 349,4 тис. га, що на 8,6 % більше, ніж під урожай 2024 р.; озимим житом 1,5 тис. га, озимим тритикале 1,3 тис. га, озимим ячменем 3,4 тис. га.
Провідний науковий співробітник відділу рослинництва та сортовивчення, канд. с.-г. наук, Гутянський Р.А. наголосив на необхідності своєчасного підживлення рослин озимих культур азотними добривами, зокрема по мерзлоталому ґрунту, для активного формування вторинної кореневої системи та фотосинтетичного апарату рослин. Провідний науковий співробітник цього відділу, канд. біол. наук, Кузьменко Н.В. висловила занепокоєння через сприятливі умови для перезимівлі шкідників та збудників хвороб, наголосила на необхідності моніторингу їх розвитку для своєчасного внесення засобів захисту рослин.
Заступник директора, канд. с.-г. наук Огурцов Ю.Є. наголосив на необхідності ретельної підготовки до весняних польових робіт, зокрема посіву сертифікованим насінням, яке відповідає вимогам ДСТУ 2240-93. Посів якісним насінням забезпечує високу енергію проростання та схожість насіння, добрий ріст, розвиток рослин під час вегетації і як наслідок формування високого урожаю якісного насіння польових культур.
Завідувач лабораторії селекції пшениці, доктор с.-г. наук Леонов О.Ю. підкреслив важливість підбору для вирощування сортів пшениці озимої, адаптованих до кліматичних умов нашого регіону, зокрема створених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН: Здобна, Привітна, Принада, Вигадка, Метелиця харківська, Гайок та новинок – Проня, Мальованка, Мелашка, Малуша, Мізинка, Ґазда.
Завідувач лабораторії селекції та генетики жита озимого доктор с.-г. наук Єгоров Д.К. охарактеризував нові сорти та гібриди озимого жита Інституту рослинництва, підкреслив їх високу адаптивність та врожайність. Звернув увагу на необхідність проведення технологічних операцій з метою недопущення втрат вологи в орному шарі ґрунту, знищення бур'янів та оптимізації азотного живлення на посівах озимини, оскільки ці показники залишаються основними лімітуючими факторами формування продуктивності.
Завідувач лабораторії селекції та генетики тритикале Чернобай С.В. вкотре звернув увагу с.-г. виробників на культуру тритикале, яке за своїми особливостями потребує для вирощування менших доз мінеральних добрив, водночас має високі зимостійкість, стійкість до ураження збудниками хвороб та шкідниками, а сучасні сорти культури, створені в ІР НААН, характеризуються добрими показниками якості зерна. Він запропонував для вирощування у господарствах Харківської області нові сорти тритикале озимого Лукашевський, Єлань, Олександра, Ярослава, Леонтій, Павлодарський, Трифон, Підзимок харківський та сорти пшениці твердої озимої Шулиндінка, Приазовська.
Завідувач лабораторії фізіології та біохімії рослин доктор біологічних наук Колупаєв Ю.Є. повідомив про важливість перспективних біохімічних досліджень механізмів стійкості озимих зернових культур, щодо реакцій генотипів на вплив шкідливих абіотичних чинників, не лише зимового, а й весняно-літнього періоду вегетації, зокрема до високих температур та посухи. Особливу увагу він звернув на розробку методів та виділення маркерів стійкості сортів та ліній до зневоднення, що особливо важливо при створенні нових високоадаптованих сортів озимих зернових культур.
Завідувачка лабораторії імунітету, біотехнології та якості канд. с-г. наук Усова З.В. привернула увагу до питань формування якості зерна майбутнього врожаю озимих культур. Наголосила на необхідності проведення комплексу весняних робіт по підживленню та захисту посівів від шкідників та хвороб для забезпечення формування достатнього рівня якості зерна.
У обговоренні прийняли участь: доктор с-г наук Коломацька В.П., кандидат с-г. наук Чернобаб О.В., кандидати біологічних наук Рябчун В.К., Суворова К.Ю., Поздняков В.В., науковий співробітник Анциферова О.В.
За результатами огляду відрощених рослин у вегетаційних ящиках та інформації щодо вмісту цукрів у вузлах кущіння на середину зимівлі учасники семінару дійшли висновку, що наразі посіви озимих зернових культур перебувають переважно у задовільному стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин через посушливі умови сівби та їх розвиток з осені, сприятливі умови зимівлі для шкідників та збудників хвороб, слід приділити увагу своєчасному внесенню навесні азотних добрив і моніторингу поширення шкідників та хвороб. Рекомендовано для отримання стабільних високих урожаїв вирощувати в господарствах області сорти, адаптовані до умов регіону та розширити посіви озимих жита, тритикале, твердої пшениці.
