НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР «ПЕРЕЗИМІВЛЯ ПОСІВІВ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ТА ОСОБЛИВОСТІ ВЕСНЯНИХ ПОЛЬОВИХ РОБІТ В 2026 РОЦІ»

25 березня 2026 року на базі лабораторії фізіології та біохімії рослин було проведено міжлабораторний науково-практичний семінар Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН спільно з Устимівською дослідною станцією рослинництва ІР НААН на тему «Перезимівля посівів озимих зернових культур та особливості весняних польових робіт у 2026 році». У роботі семінару прийняли участь начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Федишина О.С., заступник директора Харківської філії УІЕСР України Ісаєнко О.О., наукові співробітники лабораторій: фізіології та біохімії рослин; селекції пшениці; насінництва та насіннєзнавства; імунітету, біотехнології та якості; селекції та генетики тритикале; селекції та генетики жита озимого; відділу рослинництва та сортовивчення; Національного центру генетичних ресурсів рослин України; директор та співробітники Устимівської дослідної станції рослинництва ІР НААН прийняли участь у семінарі в режимі on-line.

          

Головний науковий співробітник лабораторії фізіології та біохімії рослин, доктор с.-г. наук Рябчун Н.І. у своїй доповіді окреслила особливості росту, розвитку та умов перезимівлі озимих зернових культур у 2025-26 вегетаційному році. У грудні та січні поточного року встановилась сприятлива для перезимівлі погода. За даними Харківського РГМЦ у січні переважали опади у вигляді снігу, сніговий покрив по області становив  від 1 до 15 см, на частині площ, особливо в пониженнях мікрорельєфу, утворилась льодова кірка товщиною 1,7-2,5 см, яка мала шпаруватий характер та була 2-3 шаровою з заповненням проміжків снігом. Глибина промерзання ґрунту в північній частині області становила 70-75 см, на решті території ґрунт промерз на глибину 37-64 см. У першій декаді мінімальна температура повітря знижувалася до 19-25° морозу. Мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння озимої пшениці (3 см) знижувалася до 7-12° морозу, що вище критичної температури вимерзання, яка за результатами прямого проморожування сортів пшениці озимої у контрольованих умовах ІР НААН, становила для розкущених рослин вітчизняної селекції мінус 17,0-17,5 °С; а для середньо морозостійких сортів – від -14,0 до -16,0 °С. Для сортів тритикале та жита озимих цей показник був у межах від -18,0 до -19,5 °С. Однак, для рослин пшениці слабкого розвитку, а також для сортів, неадаптованих до умов вирощування у північно-східній частині Лісостепу України критична температура вимерзання становила від -12,5 до -14,5 °С, а у окремих сортів до -11,0 °С. Це викликало стурбованість щодо життєздатності посівів озимих культур, особливо в районах  з мінімальним сніговим покривом та безсніжжям.

Співробітниками інституту було обстежено посіви озимих культур в науковій сівозміні інституту і в агроформуваннях області. Було відібрано моноліти та зразки рослин для відрощування експрес-методом, а також визначення вмісту вуглеводів у вузлах кущення озимої пшениці. За результатами проведених аналізів та спостережень встановлено, що зниження температури в кінці січня – лютому практично не зашкодило рослинам сортів озимини вітчизняної селекції, зокрема в районах з сніговим покривом, товщиною більше 10 см. Рослини з таких полів добре відростали, незважаючи на часткове відмирання надземної маси, утворювали нові тургорні листки та нові вторинні корені, життєздатність їх складала 92-96 % живих пагонів. Вміст розчинних вуглеводів у вузлах кущення добре розвинутих рослин становив 29 – 33 %, у нерозкущених 21-28 %  на суху масу.  На полях з меншим сніговим покривом відмічено ушкодження листових пластинок до 2-8 см, а подекуди й частини пагонів та навіть значне зрідження рослин на посівах сортів іноземної селекції, не занесених до списку рекомендованих в області.

Завідувач лабораторії фізіології та біохімії рослин доктор біологічних наук Колупаєв Ю.Є. доповів про важливість перспективних біохімічних досліджень механізмів стійкості озимих зернових культур, щодо реакцій генотипів на вплив шкідливих абіотичних чинників зимового й весняно-літнього періоду, зокрема до посухи. Особливу увагу він звернув на роль дегідринів, багатофункціональних білків, які можуть виконувати шаперонні функції, пов'язані з наявністю K-сегментів, які через свою структуру можуть запобігати агрегації білка та мають кріопротекторні властивості, обумовлені наявністю у них функціональних груп, що електростатично взаємодіють з негативно зарядженими групами фосфоліпідів мембран, та сприяють збереженню плинності ліпідної основи і запобігають злиттю мембран, що підвищує адаптивні властивості озимих культур.

Начальник відділу Департаменту агропромислового розвитку ХОВА Федишина О.С., повідомила, що площу посівів озимих зернових культур в Харківській області в поточному році збільшено на 2,8% до показника попереднього року, причому озимою пшеницею засіяно 97% площ. Незважаючи на складну зиму, наявність льодової кірки, яка трималася більше місяця та низької температури, більшість посівів озимих культур виявились життєздатними. Втім, небезпечним також є перехідний період від зими до весни: коливання температур може призвести до деякого виснаження рослин та, як наслідок, зниження рівня урожайності. На переважній частині території Харківської області 15-23 березня відмічено відновлення весняної вегетації рослин та формування вторинної кореневої системи. О.С. Федишина також повідомила про те, що в умовах зростання кількості складних погодних явищ та викликів воєнного часу, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України запускає нову програму державної підтримки з метою захистити аграріїв від фінансових втрат через втрату врожаю та забезпечити стабільність агровиробництва.

Заступник директора Харківської філії УІЕСР України Ісаєнко О.О. у своєму виступі звернув особливу увагу на значенні державної експертизи сортів, які пропонуються для вирощування як в цілому в Україні, так і, зокрема, на Харківщині. Важливо, щоб фахівці-аграрії мали достатньо інформації про сорти озимих культур, зокрема їх потенціал урожайності, стійкість до біотичних та абіотичних чинників, вимоги до рівня технології, живлення. Це сприятиме об’єктивному вибору сортів згідно умов господарств.

Керівник Національного центру генетичних ресурсів рослин України, кандидат біологічних наук Рябчун В.К. загострив увагу на тому, що в підвищенні  урожайності та щорічному зборі зерна визначальну роль відіграє ефективна селекція та створення якісного вихідного матеріалу для неї. Важливим джерелом для цього є джерела господарських ознак, бази даних та ознакові колекції, створені та збережені в лабораторіях  НЦГРРУ, які активно використовуються селекціонерами інституту та інших селекційних, наукових та навчальних установ України.

Завідувач лабораторії селекції пшениці, доктор с.-г. наук Леонов О.Ю. підкреслив важливість підбору для вирощування в агроформуваннях сортів озимої пшениці, адаптованих до кліматичних умов нашого регіону, зокрема створених в Інституті рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН : Запашна, Здобна, Привітна, Гармоніка, Краса ланів, Принада, Вигадка, Метелиця харківська, Гайок та новинок – Проня, Мальованка, Мелашка, Малуша, Мізинка, Єднання, Газда. Серед озимих тритикале високу стійкість до несприятливих умов зимівлі та урожайність мають сорти  Раритет, Златоуст, Тимофій, Єлань.

Завідувач лабораторії селекції та генетики жита озимого доктор с.-г. наук Єгоров Д.К. охарактеризував нові сорти та гібриди озимого жита Інституту рослинництва: Стоір, Нива волошкова, Айвенго, Харківський патрон, підкреслив їх високу адаптивність та врожайність. Звернув увагу на зростаючу зацікавленість виробничників цією цінною культурою та їх потребу у насінні як сортів, так і гібридів жита.

Керівник відділу рослинництва та сортовивчення доктор с.-г. наук Попов С.І. наголосив на важливості своєчасного забезпечення рослин озимих культур мінеральним живленням, оскільки кореневмісний шар ґрунту, через вимивання азотовмісних сполук, збіднений на поживні речовини. Важливим аспектом у формуванні врожайності озимих зернових культур є дотримання технологій вирощування, з урахуванням стану рослин після зимівлі, забезпечення їх вологою та поживними речовинами. Порекомендував норми та строки внесення добрив, зважаючи на стан та розвиток рослин як для підвищення врожайності, так і якості зерна.  

Про системи захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників доповіли  кандидат с.-г. наук Гутянський Р.А. та кандидат біологічних наук Кузьменко Н.В.; особливості формування якісного зерна озимих культур та вимоги до класів якості висвітила завідувачка лабораторії імунітету, біотехнології та якості,  кандидат с.-г. наук Усова З.В.

У обговоренні прийняли участь: кандидати біологічних наук Суворова К.Ю., Поздняков В.В., наукові співробітники Анциферова О.В. та Волошина С.М.

Про стан посівів озимих культур на посівах Устимівської дослідної станції рослинництва ІР НААН доповіли в.о. директора станції, кандидат с.-г. наук Харченко Ю.В., заступники директора станції, кандидат с.-г. наук  Тригуб  О.В. та Карайбіда С.М.

У своїх виступах вони відмітили високу життєздатність та добрий розвиток сортів озимої пшениці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва: Вигадка, Мавка, Розкішна та сорту Новосмуглянка різних строків сівби та по різним попередникам. Особливо добра життєздатність рослин у сорту Вигадка по попереднику соя, кущістість складає 3 пагона на рослину, добре розвинута з осені вторинна коренева система, йде утворення нових вторинних коренів. Життєздатність  рослин складає 98-100 %. На посівах пізніших строків сівби рослини сформували по 1-2 добре розвинених пагона та первинних коренів, відмічено початок формування вторинної кореневої системи, спостерігається активне відростання вторинних коренів весняного утворення. Добрий розвиток рослин має сорт Мавка, супереліта по попереднику горох, кущістість складає 3 пагона на рослину, добре розвинута з осені листова поверхня та вторинна коренева система. У перспективі такі посіви, з рослинами, забезпеченими розвиненою кореневою системою, здатною активно постачати живлення  до фотосинтезуючих органів та конусів росту й в майбутньому  - до колосу й зерен, сформують потужний та продуктивний агроценоз з високим урожаєм якісного зерна.

Сорт озимого жита Хамарка по попереднику соняшник має дещо нерівномірний розвиток, але всі рослини життєздатні, з достатньо розвинутими коренями, за сприятливих погодних умов вони можуть утворити додаткові пагони. А оскільки культура жито є менш вибагливою та стійкою до умов середовища вона може сформувати середній рівень урожайності.

Сорт озимого ріпаку Бучанський, посіяний по попереднику ярий ячмінь на початку вересня 2025 р.,  з осені  утворив 5-7 справжніх листків, що забезпечило більшості рослин витримати несприятливі умови зимівлі. Коренева шийка та зачаткова брунька у таких рослин жива, що за сприятливих подальшого періоду дасть можливість сформувати добрий врожай насіння ріпаку.

За результатами огляду відрощених рослин, фото- і відеоогляду посівів та інформації щодо вмісту цукрів у вузлах кущіння на під час зимівлі учасники семінару дійшли висновку, що на початок відновлення весняної вегетації 2026 року посіви озимих зернових культур та ріпаку перебувають переважно у задовільному та доброму стані, але зважаючи на ослаблений стан рослин пізніх строків сівби, особливу увагу слід приділити своєчасному внесенню навесні азотних добрив. Рекомендовано для отримання стабільних високих врожаїв вирощувати в господарствах області переважно сорти, адаптовані до умов регіону та розширити посіви озимого жита і тритикале.