Засідання координаційно-методичної ради з ПНД 17 «Формування та використання банку генетичних ресурсів рослин» (Генетичні ресурси рослин)
3 квітня 2023 року проведено засідання координаційно-методичної ради ПНД 17 «Формування та використання банку генетичних ресурсів рослин» (Генетичні ресурси рослин).
Розглянуто питання розробки та реалізації робочих програм з виконання фундаментальних та прикладних завдань у 2023 р. Керівник ПНД 17 В.К. Рябчун проаналізував хід виконання 31 фундаментального та 12 прикладних завдань по двох підпрограмах – Генетичні ресурси сільськогосподарських культур та Помологія. 28 установ Системи генетичних ресурсів рослин сформували та підтримали у функціональному стані при воєнному стані один з десяти найбільших Національних генбанків рослин світу у якому зосереджено 154,3 тис. зразків 544 сільськогосподарських культур. Зразки українського походження налічують 56,9 тис., що становить 36,9%.
Після анексії Криму (2014 р.) та тимчасової окупації східних та південних районів обмежений доступ до більше як 16 тис. зразків. Це переважно багаторічні культури. Значна кількість зразків насіннєворозмножуваних культур з установ на тимчасово окупованих територіях знаходиться на зберіганні у Національному сховищі. Виконана значна підготовча робота з їх переміщення у більш безпечні місця центрального та західного регіону – дублетні сховища.
Співробітники Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН, Інституту картоплярства НААН, Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН перемістили зразки в більш безпечні місця, а з частиною зразків працювали під обстрілами: Інститут луб’яних культур НААН, Інститут овочівництва та баштанництва НААН, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН та інші.
Героїчні дії співробітників забезпечили збереження та подальше виконання Національного генбанку рослин.
У 2023 р. установам Системи ГРРУ необхідно приділити значну увагу мобілізації зразків своєї та інших наукових, селекційних установ і фірм до генбанку. У регіонах діяльності потрібно виявити цінні місцеві форми, дикорослі зразки.
Необхідно завершити у 2023 р. паспортизацію наявних зразків, формування та реєстрацію колекцій Селекційно-генетичному інституту – НЦНС, ННЦ Інституту землеробства, Інституту с.-г. Карпатського регіону НААН, Інституту кормів та сільського господарства НААН, Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, Інституту овочівництва та баштанництва НААН, Волинській дослідній станції, Закарпатській державній с.-г. дослідній станції та Дніпропетровської дослідної станції овочівництва ІОБ.
Керівник підпрограми 2 «Помологія» Л.С. Юрик наголосила на необхідності більш активної інтродукції нових зразків та виділенні джерел цінних ознак для створення сортів для присадибних господарств і виробництва здорової продукції.
Провідний науковий співробітник О.А. Задорожна акцентувала увагу виконавців завдань на реєстрації господарсько-цінних зразків, узагальненні наукових результатів та їх публікації.
Друге питання повістки дня засідання стосувалось обґрунтування нових завдань прикладних досліджень. У складних умовах воєнного часу необхідно прикласти максимум зусиль для збереження та збагачення Національного генбанку рослин України. Збереження зразків у Національному та дублетному сховищах вимагає мобілізації зусиль співробітників усіх установ оцінки та розмноження зразків.
До 15квітня 2023 р. 12 установам необхідно подати назви завдань та етапів на 2024 та 2025 р.
Не дивлячись на складні воєнні умови ми маємо забезпечити вітчизняну науку, освіту та селекцію необхідним генофондом рослин.