Міжнародна наукова конференція «Стан, проблеми та напрями розвитку селекції і насінництва пшениці в умовах сучасних викликів»

28 березня 2024 року науковці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва в режимі on-line прийняли участь у Міжнародній науковій конференції «Стан, проблеми та напрями розвитку селекції і насінництва пшениці в умовах сучасних викликів», приуроченій до 120-річчя від дня народження академіка Ф.Г. Кириченка, яка відбулася в Селекційно-генетичному інституті - НЦНС (м. Одеса).

Виконуючий обов'язки директора, доктор с.-г. наук Олег Леонов представив пленарну доповідь «Історія та сучасний стан селекції пшениці м’якої озимої у Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН», в якій навів історичні етапи становлення та розвитку селекційних досліджень по пшениці озимій в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, узагальнив основні результати 115 років роботи по створенню сортів пшениці м’якої озимої, які складаються з 50 сортів, що отримані з використанням передових для свого часу методів. Представив перспективні напрями сучасного етапу розвитку селекційної науки, спрямовані на створення високопродуктивних, адаптованих до умов східної України сортів, стійких проти основних несприятливих біо- та абіотичних чинників для різних напрямів використання, насамперед хлібопекарського, кондитерського, харчового. Звернув увагу учасників конференції на нагальні питання з державної реєстрації сортів с.-г. культур, зокрема пшениці озимої.

Завідувач лабораторії фізіології та біохімії рослин доктор біол. наук, професор Юрій Колупаєв від колективу авторів виступив з доповіддю «Порівняння реакції етіольованих проростків і зелених рослин м'якої пшениці різних генотипів на дію посухи». Було представлено інформацію про зміни інтегральних фізіологічних показників (передусім ростових) та біохімічних маркерів стресових і адаптивних реакцій етіольованих проростків і зелених рослин пшениці різних генотипів і обґрунтовано використання модельних експериментів для експрес-оцінки посухостійкості сортів зернових злаків та дослідження їх адаптивних стратегій. Загалом було заслухано понад 20 доповідей науковців інститутів НААН України, закладів вищої освіти, а також повідомлення вчених з Румунії і Туреччини.